top of page

Оксана Танюк

Мистецтвознавець, драматург. Закінчила КГІТІ ім.Карпенко-Карого, факультет театрознавства. Друкувалась у таких журналах, як «Український театр», «Театр», «Театральная жизнь», «Радянське літературознавство». Після інституту працює в театральному музеї ім.А.Бахрушина (Москва). З 1991 року співзасновник «У’АРТ» - першої української галереї на Арбаті, яка згодом стає підґрунтям для створення Культурного Центру України в Москві. З 1993 по 1996 – заступник Генерального директора Центру з творчих питань, відповідає за культурну політику інституції.

З 1996 – переїздить до Києва, працює в Національному центрі театрального мистецтва ім. Леся Курбаса заступником директора з дослідно-експериментальної роботи.

Пише прозу та п’єси. («Весть о Феечке» проза, п’єси, що увійшли в збірку «Казки для дорослих»: «Сон Лакшми, увиденный Вишну в своем сне, или Медитация на тему Игры богов», «Мене вбив Іонеско», «МАдам і Єва», «Авва і Смерть», «Ніч Елеонори День», П’єси «Авва і Смерть», «Ніч Елеонори День» та «Безодня кличе безодню» поставлені на сцені Національного центру театрального мистецтва ім. Леся Курбаса.

П’єса «Ніч Елеонори День» у 2010 році була перекладена і видана італійським видавництвом La mongolfiera. Оксана Танюк працює в різних жанрах, але більш за все їй цікаво дослідження  саме метафізичного вектору життя, стосунків реального та ірреального світів, коли неможливо встановити первинність жодного із них…

Член Спілки письменників та Спілки Театральних діячів.  

 

Ніч Елеонори День ©

П’єса на одну дію.

Жанр – хамелеон

Жіночих ролей - 2

… Історія невловима як діалог двох жінок, що заблукали між минулим та майбутнім,

між двох столітть,

 між любов*ю та ненавистю,

  між тарганами та англійськими шпигунами…

 між вчинком і не-вчинком…

між зрадою та коханням…

 і  межа  між тими реальностями  дуже тонка і варіативна…

 і  ніколи невідомо, кого ж витягне Болівар  життя, бо, здається,

 іноді  одна доля дається на двох…

 

Безодня  кличе  безодню ©

П’єса на дві де-дії

Постдрама

Чоловіча роль – 1, жіноча – 1.

Два зовсім різних світа – два різних божевілля, дві різних втечі, які існують навіть не паралельно, а перпендикулярно один одному – у кожного своя «пісня над піснями».

 

Авва і Смерть ©

Фентезі-притча з елементами чорної сучасності на 2 дії

Чоловічих ролей – 3, жіночих – 4, собачих – 1, масовка – по бажанню…

Напівбожевільний напівгеній знайшов спосіб воскрешати мертвих. Його собака Авва  час від часу «прогулюється» у потойбіччя. І повертається… А одного разу за нею також повертається дивна гостя, яка пропонує вченому небезпечну угоду… 

 

Мадам і Єва ©

 

СОН ЛАКШМІ, що побачив ВІШНУ У СВОЄМУ СНІ, АБО МЕДИТАЦІЯ НА ТЕМУ ІГРИ БОГІВ ©

bottom of page